СТИЛИЙ, А, Е.
Стилий, а, е. Холодный, остывшій, мертвый. Употр. какъ бранное слово. Хоч не кличу, все чує: нехай стилий ночує. Чуб. V. 198. До сти́лої ма́ми. Чортъ знаетъ сколько! А на школі горобців до стилої мами. Рудан. І. 61.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 204.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
СТИНАТИ, НА́Ю, ЄШ, →← СТИКАТИСЯ, КАЮСЯ, ЄШСЯ,